-
1 послідовність
ж1) ( певний порядок) succession, sequence; consecutionпослідовність виконання дій комп. — workflow
послідовність символів — character string, symbol string
2) ( стійкість) staunchness, steadfastness, firmness3) ( логічність) consistency -
2 послідовність
-
3 послідовність
Українсько-англійський словник з аналітичної хімії > послідовність
-
4 послідовність
- остіпосле́довательность; прее́мственность -
5 послідовність
მიმდევრობა, თანმიმდევრობა; თანმიმდევრულობა -
6 послідовність
загадзагадацьзагадвацьзаказацьзаказвацьладпарадак -
7 послідовність
izçenlik, ardısıralıq -
8 послідовність правового титулу
Українсько-англійський юридичний словник > послідовність правового титулу
-
9 послідовність мислення
coherence [consistency] of thinkingКороткий українсько-англійський словник термінів із психології > послідовність мислення
-
10 гомологічна послідовність
Українсько-англійський словник з аналітичної хімії > гомологічна послідовність
-
11 зростаюча послідовність
-
12 логічна послідовність
-
13 неперіодична послідовність
-
14 неспадна послідовність
-
15 нуль-послідовність
жnull-sequence, zero-sequence -
16 обчислювана послідовність
мат.calculable sequence, computable sequence -
17 тактова послідовність
тех. -
18 числова послідовність
number sequence, numerical sequence -
19 витриманість
ж1) ( врівноваженість) firmness, steadfastness; ( самовладання) self-control, self-command, self-possession; ( стійкість) staunchness2) ( послідовність) consistency -
20 діалектична логіка
ДІАЛЕКТИЧНА ЛОГІКА - наука про філософське мислення, створена Гегелем і викладена ним у творі "Наука логіки" (1812 - 1816). Основний її принцип - тотожність мислення і буття. Ця тотожність не статична, збіг мислення з буттям розвивається, що визначає структуру Д. л. Вона складається з трьох розділів: вчення про буття, сутність і поняття. Дана послідовність відображає процес людського пізнання, яке починається з безпосередніх, зовнішніх властивостей речей - буття, потім заглиблюється в їхню сутність і, створивши поняття, перетворює їх на предмет дослідження. Через це Д. л. збігається з теорією пізнання В. ся Д. л. є системою філософських категорій, кожна з яких - певне визначення принципу, ланка його розгортання. Це стосується і першої з ланок - початку логіки, що фіксується збігом початку і принципу. Але принцип має і подальші категоріальні визначення. Тому вони не тотожні. Ця двоїстість синтезується в положенні: початок є найпростіша, найелементарніша форма принципу. Наступний логічний рух збагачує принцип новими визначеностями, а розходження його з принципом знімається принципом сходження від абстрактного до конкретного. Конкретне Гегель розумів як єдність багатоманітного або як єдність протилежностей. Одна категорія переходить в іншу, протилежну, і навпаки: виникає синтез, який є основою розгортання нових категорій. Оскільки протилежності не існують відокремлено одна від одної, то за допомогою принципу єдності протилежностей утворюється необхідний зв'язок логічних форм, і їх рух є внутрішньо закономірним. Послідовне розгортання єдності протилежностей здійснюється у вигляді принципу заперечення заперечення, за яким побудована вся система Д.л. Він виражає синтез полярних категорій, які нероздільні і в той же час негативні одна до одної. Оскільки загальна послідовність категорій відтворює загальний процес людського пізнання, діє принцип збігу логічного та історичного: в античній філософії основною була категорія буття, в Новий час - сутність, в нім. класичній, і особливо, в гегелівській, - поняття як основна форма діалектичного мислення. На кожному з трьох ступенів логічного процесу Гегель відкрив специфічну форму зв'язку категорій чи понять: у бутті - перехід, у сутності - співвідносність протилежних визначень - рефлексію (їх відображення одна в одній), в понятті - розвиток. Генетичну структуру буття утворюють три основні категорії: якість - кількість - міра. В ній діє закон переходу якісних змін в кількісні і навпаки. Мінливість буття дає змогу відкрити його постійну основу, субстрат. Оскільки речі з'являються й зникають, вони постають як явища, і через них мислення заглиблюється в сутність. Структура другої ступені теж потрійна: сутність - явище - дійсність Н. айбільш глибинним тут є закон діалектичної суперечності. Гегель сформулював положення, за яким всі речі в самих собі суперечливі, суперечність є корінь всякого руху і життєвості. Суперечність Гегель тлумачив як єдність протилежностей, які, отже, не мають самостійного значення. Вони - моменти, підпорядковані сторони чогось третього. Це третє - носій протилежностей, їхня основа. Гегель подає подвійний перехід від сутності до явища і навпаки. Тому вся друга книга його твору є логічним спростуванням агностицизму Канта, який цей перехід заперечував. Поняття - третій ступінь логічного процесу - становить єдність буття і сутності. Цим поняття в Д. л. відрізняється від його розуміння в традиційній логіці, в якій його визначали як відтворення лише суттєвих властивостей речей. Формою існування поняття Гегель вважав розвиток - розкриття й конкретизацію поняття. Стадіями такого розвитку постають суб'єктивне поняття, поняття об'єкту та їх єдність - ідея. До останньої Гегель відносив ідею пізнання, практичну ідею і їх єдність - абсолютну ідею, тому що саме поєднання пізнання і практичної діяльності є для людини найбільш глибоким, абсолютним знанням. Таким чином поєднуються логіка (наука про категорії як форми мислення), теорія пізнання (яка вивчає процес і ступені пізнання) і діалектика (яка утворює основні зв'язки категорій як логічних форм мислення і пізнання). У вітчизняній літературі проблемам Д. л. приділялась велика увага. Особливе значення мають праці Шинкарука, він відродив традицію дослідження нім. філософської класики в Україні і створив школу такого дослідження.М. Булатов
См. также в других словарях:
послідовність — ності, ж. 1) Певна черговість подій, явищ, етапів роботи тощо, порядок розташування чогось. || Лад, систематичність у чомусь. || Події, предмети, що йдуть слідом один за одним. || Множина елементів, які можуть бути послідовно пронумеровані… … Український тлумачний словник
послідовність — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
послідовність — 1) (певний порядок розташування чогось, дотримання черги в чомусь), черговість, систематичність, лад Пор. наступність 2) див. логічність … Словник синонімів української мови
послідовність — [пос л ідо/ўн іс т ] нос т і, ор. н іс т у … Орфоепічний словник української мови
наступність — (послідовна зміна, перехід, передавання чого н. від попереднього до наступного), спадкоємність Пор. послідовність … Словник синонімів української мови
логічність — (відповідність законам логіки), послідовність, зв язність, стрункість, несуперечливість … Словник синонімів української мови
методичність — ності, ж. Властивість за знач. методичний 2); послідовність, систематичність … Український тлумачний словник
систематичність — ності, ж. Послідовність у діях, вчинках; наявність системи у чому небудь … Український тлумачний словник
черговість — вості, ж. Певна послідовність, дотримування черги в чому небудь … Український тлумачний словник
колінеарність — ності, ж., мат. Властивість за знач. колінеарний. •• Колінеа/рність генети/чного ко/ду біол. відповідність між послідовністю кодуючих триплетів ДНК та послідовністю амінокислот у поліпептидному ланцюгу … Український тлумачний словник
зональність підземних вод геодинамічна — полягає у послідовній зміні по вертикалі зон з різним темпом водообміну. Зміна умов підземного стоку має закономірний характер і дозволяє виділити в басейнах пластових вод три умовні гідродинамічні зони: верхню, середню і нижню. В е р х н я зона … Гірничий енциклопедичний словник